Анотаційна дошка полеглому Герою Роману Кохану

В Івано-Франківську відкрили анотаційну дошку полеглому захиснику Роману Кохану. Пам’ятний знак нагадуватиме кожному про подвиг, який ніколи не буде забутий.

Роман з перших днів війни без вагань пішов захищати Україну. Служив стрільцем-снайпером 2-ї десантно-штурмової роти 1-го десантно-штурмового батальйону 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Загинув 28 квітня 2022 року, боронячи Україну на Харківщині.

З втратою рідної людини, життя ділиться на «до» та «після». Материнське серце розривається від болю. Пані Олена, матір Героя, розповідає: вчиться жити з тугою та порожнечею в душі. Тому важливо вшановувати пам’ять та бути вдячними за подвиг.

«Це був його свідомий, добровільний вибір – захищати свою країну, свою родину з перших днів війни. Син завжди був мужнім, відповідальним, сміливим, дбайливим, світлим, добрим, цікавим, ерудованим співрозмовником. І таким він залишиться в моїх спогадах, в моєму серці. Смерть рідної душі – це не мить, це шлях крізь темряву, крізь біль. Туга приходить раптово, мов хвиля в тиші збиває з ніг, коли здається, що вже легше дихати. Кожен день починається з визнання, що його більше нема. І знову болить ця порожнеча немов вперше. Скорбота не минає. Я просто вчуся йти поряд з нею, ця дорога дуже важка і дуже довга. І вона не має меж. І я втрачаю щодня його голос, його усмішку, його присутність, якої нема і не буде вже ніколи. Тут і зараз ми вшановуємо пам'ять про тебе і вдячність за твій подвиг. Вічна пам'ять і слава Герою», - каже мама загиблого захисника пані Олена.

Без батька зростатиме син. Війна забрала можливість підтримки батьківського плеча. Та пам’ять про нього, про його подвиг житиме в серці рідних завжди.

«Це була люди на з великої літери. Він був мужній, мудрий. Він був не з тих, хто ховається позаду, а з тих, хто закриє собою побратимів. Він був чесний, відважний. Я безмежно пишаюсь тим, що він обрав мене собі за дружину. Я вірю, що наші Герої не вмирають. Я точно знаю, що він продовжує жити в моєму серці, в посмішці нашого сина і завжди відчуваю його поруч, його допомогу і захист», - говорить дружина загиблого захисникам Вікторія.

Захисники, які йдуть боронити Україну добровольцями – це найкращий цвіт нації. Вони йдуть захищати кожного з нас за покликом серця. Подвиг всіх полеглих Героїв не має права бути забутим. Кожен з нас має пам’ятати, якою великою ціною дається сьогодні Україна. Щодня проходячи повз меморіальні дошки нашим Героям, кожен буде згадувати, що вони віддали свої життя за нас.

«На жаль, кількість загиблих зростає. Ця родина особлива, вона переїхала за пів року до повномасштабного вторгнення до Івано-Франківська. Родина хотіла бути в україномовному середовищі, говорити українською мовою. Тому, що в Миколаєві тоді було багато російськомовних. Була така мотивація переїхати до Івано-Франківська. І одним із перших він пішов воювати на війну. На жаль, загинув в легендарній 95-й бригаді, яка захищає сьогодні нашу Українську Державу. Тому ми вічно вдячні таким хлопцям і докладемо зусилля, щоб зберегти пам’ять і максимально вшанувати в різний спосіб. А я дякую мамі, дружині, які тримаються, спільно з родинами загиблих також докладають максимум зусиль, щоб пам’ять була збережена і щоб відбувалися різноманітні заходи. Ми вшануємо пам’ять всіх Героїв. Не залежно, де вони всі проживали, тобто, якщо вони мали відношення до Івано-Франківська – ми встановимо всім анотаційні дошки. Крім того, - інші заходи пам’яті. Вічна пам’ять нашим Героям!», - відзначив Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків.