Звіт міського голови за першу половину 2025 року

Міський голова Руслан Марцінків прозвітував перед громадою про зроблене у першій половині 2025 року. Всупереч війні та всім викликам, міська громада продовжує рухатися до поставлених цілей, аби реалізувати все заплановане. Найголовніші пріоритети залишаються незмінними.

На першому місці — всебічна підтримка військових та їхніх родин, які щоденно захищають нашу свободу. Окрім того, місто активно працює над створенням безбар'єрного середовища та покращенням доступності для людей з інвалідністю та поранених захисників, забезпечуючи їм гідні умови для життя.

Значна увага приділяється розвитку медичної сфери: модернізації лікарень, поліклінік та розширенню реабілітаційних послуг. Це дозволить забезпечити якісну медичну допомогу та відновлення не тільки для військових, але й для всіх мешканців міста.

Місто докладає максимум зусиль для підтримки талановитих дітей, чиє дитинство припало на війну. Громада не лише надає їм можливості для розвитку, але й заохочує до навчання різними преміями та стипендіями.

На захід прийшло багато молоді, серед яких були й ті, хто активно проявляє ініціативу для покращення міста та залучення до цього процесу інших. Прозорість та відкритість міської влади до молоді є запорукою ефективної взаємодії та спільного розвитку міста, переконаний мешканець Денис Подоляк. Саме таку відкритість, на його думку, і демонструє міський голова.

"Я вважаю, що має бути прозорість. І коли виходять до нас, до людей, наші представники, мерія, і говорять з нами, це, по-перше, дає прозорість і для людей розуміння, що саме робиться для громади, як воно робиться. А ще — що можна робити в подальшому і долучатися. Це стосується не тільки нас, представників проєкту "Молодь і влада", але й звичайних людей, які хотіли би волонтерити, допомагати і покращувати нашу громаду" , — вважає волонтер від проєкту "Молодь і влада" Денис Подоляк.

Цікавість до звіту міського голови проявили і військовослужбовці. За їхніми словами, одним з основних пріоритетів міста є допомога військовим та ветеранам, тому їм цікаво послухати і дізнатись щось нове та про подальші плани у цьому напрямку.

"Буде цікаво мені почути саме про ветеранів. Раніше було цікаво послухати про допомогу військовослужбовцям, в цьому напрямку. А зараз — про ветеранів. Тому що я і ветеран, і інвалід. Це мене в першу чергу буде цікавити, й питання інші теж. Треба взагалі нашому суспільству більш радикалізуватися в плані військової допомоги, підтримки переселенців, і ветеранів, взагалі людей, які мають якесь відношення до війни", — наголошує ветеран війни Юрій.

Богдана Пилипчук – одна з тих мешканок Івано-Франківська, хто старається не пропускати жодного звіту міського голови. Вона переконана, що міський голова робить усе можливе, аби покращити місто. Жінка відчула особливу підтримку від нього у важкий для неї час: міський голова долучився до вшанування пам'яті її зятя Івана Демківа, який загинув на війні та посприяв встановленню анотаційної дошки. Цей жест уваги та вшанування пам'яті полеглого воїна глибоко зворушив пані Богдану і став для неї важливим свідченням того, що місто пам'ятає своїх Героїв.

"Я вже не вперше на звіті, навіть не знаю, скільки разів тут була. Марцінків дуже багато зробив. По-перше, він багато доріг відремонтував, і для лікування в гінекології зробив чимало. Він навіть цієї п'ятниці встановив анотаційну дошку для мого зятя. Він дуже багато допоміг солдатам. Хоч мені й важко на душі, я все одно прийшла. Я дуже щаслива бути тут. Хоча мого зятя вже немає, але дай Боже, щоб усі хлопці, які в полоні, які тут, щоб вийшли. Щоб їхні батьки, родичі та діти були щасливі. Щоб хоч діти мали батьків. Це моє найбільше бажання", — говорить жителька Богдана Пилипчук.

Міський голова відзначив медаллю «За честь та звитягу» Ігоря Гуменяка, військового 78 батальну 102 бригади. Він служив у Гуляйполі Запорізької області. Під час штурму, коли ворожа ДРГ-група зайшла на позиції, його взяли в полон. Блищько трьох років він провів у російському полоні. Ігор Гуменяк пригадує, що першою його думкою після звільнення було відчуття щастя та радості. Він одразу хотів зателефонувати рідним, але на той момент навіть не пам'ятав їхніх номерів. Військовий каже, що такі відзнаки, як медаль «За честь та звитягу», мають величезне значення. Адже це свідчить про те, що суспільство цінує їхній подвиг і пам'ятає про їхню жертовність.

"Щоб люди відчували, що вони потрібні для свого народу. Що про них ніхто не забуває. Щоб вони розуміли, що за них не забувають, що про військових завжди пам'ятають, завжди і всюди. Люди їх згадують весь час" , — запевняє звільнений з полону військовослужбовець Ігор Гуменяк.

Медаллю «Творимо перемогу разом» нагородили Вікторію Пицюк (Торес) – засновницю та директорку благодійного фонду «Волонтерський штаб 4.5.0». Цей фонд розпочав свою невтомну роботу з перших днів повномасштабного вторгнення. Сама Вікторія Пицюк переконана, що волонтерство – це обов'язок кожного українця в часи війни.

"Для мене волонтерство – це обов’язок у час повномасштабної війни, у боротьбі за нашу державу. Вдячність усім благодійникам, усім нашим громадянам Франківщини, усім нашим друзям з-за кордону, які докладають неймовірних зусиль вже четвертий рік. І вони не здаються. Справді, сьогодні міський голова казав правильно: кожна гривня наближає нашу перемогу. Адже кожен збір, яким би він не був – маленький чи великий – без однієї гривні не закриється. Тому я закликаю всіх донатити, не буває маленьких донатів, кожна гривня нас наближає до перемоги", — переконана директор благодійного фонду "Волонтерський штаб 4.5.0" Вікторія Пицюк.

На знак глибокої вдячності та шани, посмертну відзнаку вручили матері та дружині полеглого солдата Юрія Пицюка "Франика". Бійцю 42 бригади, йому назавжди залишиться 32 роки. Юрій Пиюк прожив в Івано-Франківську понад десять років, залишившись тут після навчання.

"Він служив у 42 бригаді, на жаль, загинув від ворожих дронів. Тому нашим обов’язком зараз є привозити більше дронів нашим військовим, закуповувати. Нехай вони бережуть свої життя та знищують окупантів", — говорить сестра Вікторія Пицюк.

Також медаллю «Творимо перемогу разом» міський голова відзначив Петра Овсянецького - члена Спілки волонтерів Прикарпаття з 2014 року. За цей час він здійснив більше 50-ти поїздок в найгарячіші точки.

Підбиваючи підсумки зробленого, міський голова Руслан Марцінків окреслив ключові напрямки роботи, які залишаються незмінними в умовах повномасштабної війни. Він наголосив на важливості підтримки всіх, хто постраждав від агресії, та подякував громаді за її активну позицію.

"На жаль, війна триває, і тому основні напрямки — це допомога ЗСУ України, допомога рідним наших Героїв, які загинули на війні, які пропали безвісти. Допомога нашим військовослужбовцям, ветеранам. Також допомога родинам, які потребують сьогодні цієї допомоги, які вимушено переїхали до Івано-Франківська. Також один з напрямків — це те, щоби безперебійно працювали освітні заклади: школи, дитячі садочки, підтримка їх. Медицина, реабілітація наших військових. Підтримка молоді: стипендії студентам, учням, талановитій молоді, молодим вченим. Усе це коротко відображено в звіті. Місто живе, місто працює, є в активній допомозі ЗСУ і робить усе, щоб сьогодні місто було надійним тилом. Я дуже вдячний мешканцям, тому що від ініціативних мешканців, від лідерства, від того, що кожен бере на себе відповідальність, дуже багато чого залежить!", — підсумовує Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків.