Анотаційні дошки п’ятьом полеглим Героям

На стінах медичного університету тепер назавжди закарбовані імена ще п’ятьох Героїв, які віддали найцінніше – життя за нашу свободу. Антон Шевчук, Андрій Котик, Олександр Ковч, Андрій Музика, Олег Сютрик – їхні обличчя дивляться на нас з анотаційних дощок та  нагадують про подвиг, який ніколи не буде забутий. Усі вони, ризикуючи власним життям, рятували наших військових та самовіддано боронили Україну.

"Знаєте, вшановувати пам'ять героїв – це не тільки пам'ять про них, це подяка для них, але це і пам'ять про майбутні покоління. Ми повинні виховувати майбутні покоління в розумінні, що час війни не тільки там, на сході, війна продовжується тут. Ми виховуємо людей, які мають бути сильними, стійкими і пам'ятати, дякувати тим людям, заради яких ми живемо. Ми – навчальний заклад, і навчання має складатись не тільки з навчання ремеслу мистецтв, ми маємо навчати ідеям світогляду, бути патріотом, бути українцем. Тому такий момент – це подяка, це виховання і це думка про тих людей, які полягли", – переконаний ректор Івано-Франківського національного медичного університету Роман Яцишин.

На одній із анотаційних дощок фото Антона Шевчука. Він був учасником Революції Гідності, з 2014 року він мобілізувався, як військовий медик до 25 батальйону Київська Русь. З того часу почалась його військова історія, яку він не покидав до своєї загибелі. Він був начмедом першоствореного 25 батальйону Київська Русь, потім командиром медичної роти 59 мотопіхотної бригади. Цей час він перебував в АТО в червоній зоні, потім процйшов навчання у Військово-медичній академії, яку закінчив у 2019 році. З 2019 року він працював заступником начальника Білоцерківського госпіталю. Пізніше пішов служити у 82 десантно-штурмову бригаду начмедом. Згодом був переведений у 153 бригаду, де служив командиром евакуаційного відділення. На жаль, 28 жовтня 2024 року його серце зупинилось.  

"Як казали побратими, що він в найтемніші часи випромінював світло і ніколи собі не дозволяв посилати своїх підлеглих туди, де він мав бути сам. Спогади про нього є в Інтернеті, спогади побратимів по запиту Антон Шевчук “Растішка”, і там дуже багато сказано про нього як про людину. Я не можу казати цього про нього як мама, тому що це сказали про нього люди: він був дуже позитивний, дуже комунікабельний і дуже харизматичний. Останній діалог із ним був прекрасним, тому що це був відеозв'язок, він мав приїхати додому за волонтерською машиною, але, на жаль, серце його зупинилось", – розповідає матір загиблого Героя Галина Шевчук.

Голова ГО «Івано-Франківської обласної спілки членів сімей загиблих, померлих та безвісти зниклих в зоні АТО» та «Єдиної родини Прикарпаття» Степан Чомко, як ніхто інший розуміє біль втрати за рідними, адже щодня стикається з болем родин загиблих Героїв. Тому закликає майбутніх медиків пам’ятати подвиг воїнів, які самовіддано, до останнього рятували життя іншим, адже це і є справжнє дотримання клятви Гіпократа.

"Це важко, коли в сім'ю приходить трагедія. А для вас, студенти, хотів би побажати хорошого навчання, слухати викладачів і, коли будете промовляти клятву Гіппократа, щоб її виконали, тому що від цього багато буде залежати: чи ви врятуєте життя, чи ні. Але якщо врятуєте хоч одне, вже будете відчувати зовсім інше", – наголошує Степан Чомко.

Війна забрала життя багатьох захисників з нашої громади, серед яких і відважні медики. Місто завжди прагне гідно вшанувати пам'ять кожного воїна. А відкриття цих п’яти анотаційних дощок на фасаді медичного університету – це ще один крок, аби згадати й увічнити їхній подвиг.

Міський голова Руслан Марцінків наголосив, що кожен день навчання та мирного життя дається ціною життів та здоров'я військових. Тож закликав до вшанування пам'яті загиблих у різний спосіб.

"Ціна Української держави дуже велика. Тому, дорогі студенти, цю річницю 80 років з заснування медичного університету пам'ятайте, якою ціною дається звичне навчання, коли можна ходити в університет і вчитися в більш-менш нормальних умовах. Дякую університету за пам'ять, за навчання, за виховання таких Героїв, які рятують інших. Бо медики завжди рятують інших, рятують життя, але не завжди можуть врятувати себе. І найголовніше – це допомога нашим захисникам. Я знаю, скільки медичний університет докладає зусиль, щоб допомогти різним медичним частинам, і це дуже велично, дуже важливо, бо війна триває, і ми не знаємо, ще скільки вона буде тривати", – підсумовує Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків.

Нагадаємо, що раніше ще сімом бойовим медикам на фасаді Івано-Франківського національного медичного університету було встановлено пам’ятні дошки.