Знаки пам’яті та вдячності відкрили ще чотирьом Героям

Ігор Козак, Володимир Марцінко, Володимир Юрчишин, Євгеній Парфан – випускники ліцею №17, які віддали життя, виборюючи мир для України. На знак шани і вдячності відкрили пам’ятні дошки полеглим захисникам. Чотири Герої, різні долі, але один вибір – захист України.

«Це був мій батько. Спочатку він був безвісти зниклий, потім його визнали загиблим. Коли нам прийшло повідомлення, що він перестав виходити на зв'язок, і що він безвісти зниклий, я пам’ятаю, я тоді був за містом, не мав можливості повернутися додому, щоб бути в цей момент з сім’єю. Тому був по суті сам на роботі за містом, далеко. І трохи тоді був шокований. Якраз він мене навчив працювати руками, йти завжди кудись робити те, що ти хочеш», - пригадує Назар Козак, син Ігоря Козака, який загинув на війні.

На жаль, на фасаді цього ліцею таких дощок стає дедалі більше. Ігор Козак був добровольцем, воював у складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригнади. Володимир Марцінко служив у зведеній бригаді Повітряних Сил ЗСУ на найнебезпечніших ділянках, загинув під час виконання бойового завдання поблизу Мар'янки. Євгеній Парфан у воєнному житті був кулеметником 1-ї стрілецької роти 66 окремої механізованої бригади. Своїм найбільшим здобутком на фронті вважав побратимів. Володимир Юрчишин боронив Часів Яр, Бахмут та Костянтинівку. Загинув у бою, не доживши до свого 35-річчя. Кожен з цих чоловіків мав свої плани на життя, але вони ризикнули всім заради добробуту нашої країни. Це страшна ціна, яку платить український народ, щоб просто далі жити, мати можливість працювати та виховувати дітей. 

«Ви бачите, що увесь фасад 17-го ліцею має памʼятні дошки полеглим Героям України. Це Герої, які вчились в нашому закладі. Але напевно ви виховали їх справжніми патріотами, бо вони віддали найцінніше, що мали - свої життя. Кажуть, що людина живе доти, доки її памʼятають. І ці дошки - символ незламності і справжньої памʼяті про тих, хто нас захищав», - каже директорка ліцею №17 Світлана Гарасимчук.

Свої співчуття та підтримку висловила рідним полегих воїнів Лариса Стефанишин - мама загиблого Героя Василя Стефанишина, радниця голови ОДА з питань родин загиблих захисників, голова ГО «Родини Героїв ІФ» та волонтерка. Жінка, як ніхто, розуміє біль втрати сина, та допомагає іншим навчитися жити з цим болем і знаходити відраду в допомозі.

 «Хочу висловити свої щирі співчуття вам, дорогі родини наших загиблих Героїв. Нам ніколи не стане легше. Ні через рік, ні через два, ні через три. Я це знаю, бо пройшла цю дорогу з вами і походжу далі. Я вас закликаю єднатися, один з одним. Щоб разом легше було далі йти по життю», - каже пані Лариса Стефанишин.

Анотаційні дошки – лише символ нашої пам’яті. Адже кожен Герой завжди в серцях рідних, близьких та друзів. У вдячності дітей, які навчаються в цій школи. Адже щоранку їх зустрічатимуть обличчя справжніх супергероїв сучасності. Які боролись за правду, справедливість та мир.

«Понад 700 сьогодні є загиблих. Ще близько 400 зниклих безвісти. Тому ця цифра дуже велика. І ми докладаємо зусиль, щоб вшанувати гідно пам'ять наших Героїв. Тому в рамках програми «Івано-Франківськ – місто Героїв», відкриваємо чергові анотаційні дошки на 17-му ліцеї. Бо вони були випускниками, вчились в цьому ліцеї. І хочемо цю пам'ять зберегти. Це дуже важливо, тому що це для рідних, для нас, для громади важливо цю пам'ять зберегти, якою ціною дається життя в Українській незалежній державі», - наголошує Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків.

Міський голова Руслан Марцінків переконаний, що нашою гідною вдячністю стане перемога, за яку боролися Ігор Козак, Володимир Марцінко, Володимир Юрчишин, Євгеній Парфан. Тому закликає всіляко підтримувати військових і молитися за душі тих, хто, на жаль, вже відйшов…