Франківськ пам’ятає і шанує своїх Героїв

Пам’ятну дошку Герою Максиму Шапошнікову відкрили на фасаді ліцею №15. Тут свого часу навчався Максим – доброволець, старший солдат 1-го розрахунку 1-го механізованого батальйону 151-ї окремої механізованої бригади.

«Я знав Максима особисто. Коли сталася біда, Максим пішов одним із перших захищати свою землю – Україну. Ці добровольці зробили головне, дали Україні час ціною власного життя. Це треба памʼятати і бути завжди гідними їхнього чину. Діти, учні, памʼятайте, що цей день вони дарували вам, аби ви жили у незалежній державі, щоб ви були вільними людьми, самі визначали свою долю», – каже директор ліцею №15 Василь Бойчук.

У житті до війни Максим працював автомобільним слюсарем. Допомагав і машинам, і людям. Також важливе місце в його житті займав спорт. У 2016 році здобув звання майстра спорту з пауерліфтингу. Дисципліна і цілеспрямованість були його незмінними рисами завжди.

«На початку, коли сталось повномасштабне вторгнення москаля на нашу землю, 24 лютого 2022 року, тато брав сина, брат брав брата і йшли воювати. Максим взяв свого кума, свого друга і прийшли до мене і кажуть: «Ми готові!» І стали вони в наш підрозділ, і стали служити. Він був одним із тих, на кого можна було просто покластися і розуміти, що вночі буде все спокійно. Мені пригадується, коли треба було той об’єкт, на якому ми знаходилися, забезпечити навколо – замінувати його. І я це довірив Максиму. Я кажу: «Максим, я тобі даю два дні, щоб ти зробив цю справу». Він це зробив за дві години. Каже: «Командир, можна я ці два дні використаю для сімʼї?». Він дуже любив сім’ю. Він тоді рвався, просто летів на крилах», – розповідає друг і командир Василь Микицей.

Максим був люблячим чоловіком та батьком для своєї родини та надійною опорою для побратимів. Його пам’ятатимуть добрим та життєрадісним чоловіком, який ніколи не боявся труднощів.

«Це найкраща людина, яку я знала за своє життя, добра і світла. Для своєї дитини він робив все, що міг, казав, що якби міг, дістав би їй зірочку з неба. Він віддав своє життя, і навіть хвилина мовчання о 9:00 – це для нас дуже важливо. І діти, які проходять крізь двері цієї школи, будуть пам’ятати не тільки мого чоловіка, а всіх героїв, які віддали найцінніше – своє життя», – розповідає дружина загиблого Максима Наталія Шапошнікова.

Сестра Максима – Регіна з теплом пригадує дитячі роки. Каже, що її брат був людиною великого серця, завжди захищав її від дитячих негараздів.

«Ми разом все робили, закінчили музичну школу, вчилися. Мама наша військова, зараз на пенсії вже. І коли ми були малі, ми часто до мами на роботу приходили в частину. А там був такий магазин, де продавалися військові речі, і він завжди казав: «Мама, мама, купи мені форму, берци, я хочу в школу ходити». І йому форма дійсно дуже пасувала. Він був такий веселий, ніколи не сумував, завжди мав підтримку, мав слово, завжди якусь пораду дасть. Він ніколи не падав духом», – пригадує сестра Регіна.

«Івано-Франківськ – місто Героїв», і це не лише назва програми, це наша реальність. Спершу в місті відкривали анотаційні дошки видатним особистостям нашої громади, а з початком російсько-української війни пам’ятними знаками вшановуємо полеглих захисників.

«Ворог, який думає, що виграє у затяжній війні, – він помиляється. Бо жертва наших Герої закликає допомагати, стояти як один. Мені цього б хотілося, щоб ми, як ніколи, обʼєдналися, щоб наша держава вистояла у цій війні», – каже Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків.

Максим Шапошніков загинув 13 листопада 2024 року під час бойового завдання поблизу населеного пункту Цукрине, що на Донеччині. Рідні Максима та міський голова закликають усіх франківців вшановувати Героїв хвилиною мовчання і долучатися до всіх заходів збереження пам’яті Героїв.