У Франківську відкрили анотаційну дошку Герою України Владиславу Сенюку
Поділитись новиною
У четвер, 28 травня, в Івано-Франківську відкрили анотаційну дошку Герою України Владиславу Сенюку — захиснику, який віддав життя за Україну. Пам’ятний знак встановили на фасаді Коледжу технологій та бізнесу, вул. Коновальця, 140, де навчався військовий.
Владислав Сенюк служив у Центрі спеціальних операцій «А» СБУ, був командиром групи та капітаном. За відданість Україні й героїчний чин його посмертно удостоїли звання Героя України та нагородили орденом «Золота Зірка».
Під час відкриття присутні молилися за полеглого воїна, поклали квіти та згадували його як людину честі й мужності. На подвір’ї коледжу зібралися рідні, побратими, викладачі, студенти та мешканці громади.
Міський голова Руслан Марцінків наголосив, що Владислав Сенюк був одним із тих військових, які виконували найскладніші завдання та до останнього залишалися вірними присязі й Україні.
«Ця родина унікальна, тому що в АТО загинув батько, а вже в новітній московсько-українській війні загинув син. Коли був похорон, скільки хлопців приїхало віддати честь Герою України і які теплі слова всі говорили про чин, про вірність Батьківщині, про вірність присязі. Насправді таких людей і таких військових не так багато. Навчених, які вміють і виконують завдання в тилу ворога, на передовій, і вміють майже все. На жаль, героя немає з нами. Але наш обов'язок пам'ятати героїчні вчинки і гордитися в тому, що ваш випускник є дійсно герой України, який віддав найдорожче – своє життя», — сказав Руслан Марцінків.
Брат Героя Богдан Сенюк пригадав студентські роки Владислава у стінах коледжу та розповів про його любов до родини, побратимів і України.
«Він бігав цими коридорами, вчився зі своєю майбутньою дружиною Танею. Я пам’ятаю, вони стояли пліч-о-пліч, сміялися, радувалися, будували і говорили за майбутнє. І так Бог дав, що не таке довге воно було», — поділився брат захисника.
Також Богдан Сенюк розповів про рішення Владислава повертатися на фронт навіть після поранень і контузій:
«Одного разу, коли він приїхав після уже енної контузії і мав відлежатися в лікарні, він через тиждень знов каже: “Я вертаюся туди”. Я кажу: “Влад, як ти можеш, побудь хоча б, відійди”. Він каже: “Ти знаєш, Богдан, а якщо не я, то хто піде?”»
Директор Коледжу технологій та бізнесу Василь Бабінець зазначив, що для навчального закладу ця подія є особливою, адже Владислав був активним студентом, якого добре пам’ятали викладачі та одногрупники.
«Для нас це не просто ім'я на дошці – це набагато більше. Це наш випускник. Ще так недавно, у 2014 році, він закінчував наш навчальний заклад. Ми дійсно всі добре пам'ятаємо його. Викладачі кафедри туризму та і всі викладачі коледжу. Добре пам'ятають Влада, тому що він був старанним студентом. Він був дуже активістом, брав участь у дуже багатьох заходах, які проводилися в коледжі. Всі знали Владислава Сенюка. Тому нам теж дуже болісно від сьогоднішнього дня», — ділиться директор коледжу Василь Бабінець.
Він також наголосив, що пам’ять про Владислава Сенюка стане прикладом для наступних поколінь студентів.
«Кожен студент, який буде заходити в коледж, буде бачити обличчя Влада Сенюка і буде розуміти, що свобода не дається просто так. За свободу треба боротися. І за свободу борються герої», — зазначив керівник навчального закладу.
Зі словами вдячності та молитви до присутніх звернулися рідні Героя. Бабуся Владислава, пані Василина, згадала онука як добру та щиру людину, яка дуже любила свою сім’ю й Україну.
«Можу розказати за свого онука Владика. Він був дуже хорошим хлопчиком від маленького до великого, допоки пішов воювати. Він дуже любив свою сім'ю, любив людей, любив дуже усіх. Він дуже був хороший», — сказала бабуся Героя.
Матір дружини Владислава, пані Тамара, подякувала родині за виховання захисника та побратимам, які продовжують підтримувати пам’ять про нього.
«Я перш за все хочу подякувати Господу Богу за те, що я мала таку дитину, Владислава. Я хочу подякувати тобі, Іринко, дорога моя свахо, за виховання сина. Я хочу подякувати за те, що ви прийшли вшанувати пам'ять Владислава. Він мав дуже велику дружню родину. Він мав ще більше, бо мав побратимів, які його дуже любили і люблять, бо приїжджають, відвідують, дзвонять, пишуть. Дякую вам, хлопці! Нехай береже вас Бог!», — сказала вона.
Учасники заходу наголосили: пам’ять про Владислава Сенюка житиме серед студентів і викладачів коледжу, а його ім’я залишиться символом мужності, відданості та любові до України.