Пам'ять про Героїв: в Опришівцях та Тисменичанах відкрили анотаційні дошки захисникам
Поділитись новиною
Наприкінці травня відкрили анотаційні дошки полеглим Героям в Опришівцях та Тисменичанах.
На фасаді Ліцею №6 з'явилися пам'ятні знаки на честь Володимира Чучука та Тараса Григоріва, які до останнього боролися за Україну. Тривалий час воїнів вважали зниклими безвісти, а у 2025 році обох Героїв поховали на кладовищі в Опришівцях. Громада, рідні та близькі зібралися разом, щоб віддати шану захисникам, схилити голови у спільній молитві та увіковічнити їхній подвиг.
Дружина Тараса Григоріва - Зоряна Григорів, пригадує, її чоловік захищав Україну ще в АТО, адже завжди відстоював справедливість та любив рідну країну.
«Він був 2 роки, потім демобілізувався. А 26 квітня 2023 року він був призваний до лав Національної гвардії України. Він служив у 3 бригаді оперативного призначення, яка базувалася у місті Харків. Воював чоловік, як на Запорізькому напрямку, так і на Харківському. А останній бій він свій прийняв і відслужив більше півтори роки на Донецькій області на Покровському напрямку. 26 листопада 2025 року, це був останній бій – від того числа він був місяць зниклий безвісті. А потім повідомили…
Він був надзвичайно доброю людиною, надзвичайно щирою. В ньому така була сила духу, незламність, віра. А перш за все він був занадто справедливий. Такі люди дуже рідкісні. Він завжди приходив на допомогу всім, навіть, він міг не знати тих людей. Але його попросили, це все. в нас є син. Нашому сину рочок. Це просто буде на майбутнє, це буде пам'ять. Це буде шана, це буде повага, це буде честь. Сьогодні надзвичайно важко, але з іншої сторони, я пишаюся тим, що мій чоловік – Герой», - каже дружина Тараса Григорівна Зоряна Григорів.
Пригадують Володимира та Тараса у стінах школи, де свого часу навчались Захисники:
«Сьогодні на фасаді ліцею ми відкриваємо анотаційні дошки нашим випускникам, Героям, які віддали своє життя за те, щоб ми могли жити, навчатись, зростати. Честь і слава даним Героям! Наш обов'язок — молитися щиро і пам'ятати. Зовсім скоро ми зробимо в нашому музеї таку експозицію пам'яті спільно з заслуженим художником України Іваном Гаврилівом, який малює портрети наших загиблих Героїв. Він, як художник, передає це по-своєму. Будемо шанувати, пам'ятати і робити все для того, для нашої спільної перемоги. Слава воїнам, слава Україні!», - каже директор Ліцею №6 Ігор Максимчук.
У селі Тисменичани відкрили та освятили анотаційні дошки на честь полеглих Захисників України — Віталія Бойчука, Романа Чабана та Юрія Уліча. Пам’ятні дошки встановили на фасаді Тисменичанського ліцею, де навчалися Герої. Саме звідси колись розпочинався їхній життєвий шлях, сповнений мрій, планів та любові до рідної землі.
«Сьогодні у нас надзвичайно складний, відповідальний та пам’ятний день – ми відкрили ще три пам’ятні дошки. Вони тому пам’ятні, що не забудемо ніколи, завдяки кому ми зараз живемо, просто дихаємо, працюємо, творимо. Я прошу Бога, щоб закінчилась ця кривава війна. Нехай Господь Бог допоможе вам, дорогі наші рідні пережити ці складні часи, спокою вам у серці. Ми розуміємо, що кому-кому, а вам - найскладніше, найтяжче і дуже непросто. І кожен з нас, на своєму місці буде робити все для того, щоб довгоочікуваний мир настав в нашій Україні!», - каже староста Тисменичан Сергій Баланюк.
Для дружини загиблого Захисника Дмитра Горбейчука - Марії Горбейчук, дошку якому відкрили раніше, сьогодні також особливий і водночас важкий день.
«Дивлячись на ці обличчя, ми маємо пам'ятати, якою ціною нам дається кожен спокійний ранок, кожен новий день. Нехай це місце буде нам нагадуванням, для нас всіх і наших дітей, якими відважними та сильними були наші захисники. Як казав мій покійний чоловік:«Ми входимо в історію.» Ці всі хлопці увійшли в історію. І ми повинні дійсно пам'ятати, якою ціною нам це все дається. Їхній подвиг ніколи не забути. Нехай кожен Герой ніколи не буде забутим» - зауважує Марія Горбейчук.
Як наголошує Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків, кожен франківець повинен пам'ятати, якою ціною дається українська державність. На жаль, немає жодного села нашої громади, жодного мікрорайону міста, де не було би загиблих Героїв. Тому ці дошки — не лише про пам’ять. Вони про відповідальність пам’ятати щодня і бути гідними їхнього подвигу.
«Від всіх нас хочу вклонитися рідним наших Героїв, бо ви втратили найдорожче – своїх чоловіків, своїх дітей, своїх батьків заради того, щоб була українська держава, щоб була українська школа, щоб діти могли ходити і вчитись українською мовою. І це великою ціною. Наш обов’язок – це творити пам'ять. Тому всі наші Герої будуть увіковічнені анотаційною дошкою, алеєю слави, інший спосіб – підказуйте. Бо кожен наш військовий, він був унікальний – він любив, він мріяв, в нього були плани. Низький уклін. Ми пам'ятаємо і шануємо. Слава Україні!», - наголошує Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків.