Літо під захистом: як франківський табір «Лімниця» повертає дитинство дітям українських захисників та прифронтових міст

Безпека, турбота та щирі дитячі посмішки замість тривог і обстрілів. В Івано-Франківській громаді завершується шоста заїздна зміна у комунальному таборі «Лімниця». Поки в більшості куточків країни подібні заклади зачинені або занедбані, Франківськ не лише зберіг свій комунальний табір, а й перетворив його на справжній острівець безпечного відпочинку. Цього літа тут перезавантажилися сотні дітей українських Героїв – бійців легендарної 10-ї гірсько-штурмової, 33-ї та 42-ї бригад, «Хартії», а також малеча з прифронтового Гуляйполя. Про насичені дні, пінні вечірки та тепло, яке повертає дитинство – дивіться у сюжеті.

Сміх, квести, поїздки до гірських водоспадів та п’ятиразове харчування, де запіканка розлітається на «ура». У таборі «Лімниця» вирує життя. Зараз тут добігає кінця вже шоста літня зміна.

«Загалом з дітьми у нас дуже насичена програма. У нас квести, поїздки. Дуже подобається керівництво в таборі. Харчування у нас п'ятиразове, порції великі, діти, якщо хочуть, можуть брати добавку. Умови нормальні», - каже Ілона Рега, вихователька.

Табір приймає дітей тих, хто тримає фронт, родин загиблих та зниклих безвісти Героїв, а також малечу із прифронтових територій.

«Мій тато військовослужбовець 10-ї штурмової бригади «Едельвейс». Я вже тут втретє. Мені тут дуже класно, подобається. Як кажу, вже третій раз їду. Дуже тут все файно. Ну, хлопці дуже файні. Будемо їхати в Поляницю. Познайомився з новими друзями: друг Даня є з Івано-Франківська, ще є друг Нікіта, теж з Івано-Франківська. Ще є Назар з Гуляйполя. Максим теж з Гуляйполя», - каже Мар'ян Петриков, з села Княжолука, Івано-Франківської області.

Програма настільки щільна, що на телефони та суми за домом у дітей просто немає часу. Поїздка до Манявського водоспаду, екскурсія в Буковель, майстер-класи та зустрічі з поліцейськими. Вожаті для підлітків за лічені дні стають найближчими друзями.

«Я дочка військовослужбовця. У військовій бригаді «Грегіт». Мій тато служить у військовій бригаді «Грегіт», а я відпочиваю тут, в цьому таборі. Вже вчетверте. Найбільше подобаються вожаті. Вони за декілька днів вже стали, як мама і тато, такі дуже комфортні. Розуміють нас, підтримують. Діти дуже класні, багато однодумців. Можна знайти спільну мову з кожним. Ти йдеш, такий привіт, і одразу станеш, заговориш. Дуже класна програма. В кімнатах ми дуже мало часу проводимо. Тільки спати і максимум тихий час. Але є і час, щоб відпочити. Але програма дуже насичена. Вчора їздили в Маняву. Була пінна вечірка, квести різні. Маємо їхати в Буковель. Це теж дуже очікувана поїздка. Думаю, буде цікаво», - каже Анастасія Клочко, з міста Івано-Франківськ.

Особлива увага – дітям з прифронтових регіонів, які на власні очі бачили жахи війни. Для малечі з Гуляйполя Запорізької області ці тижні у тихому франківському лісі стали справжнім ковтком спокою.

«Наші діти вже другий рік в цьому таборі. Діти дуже задоволені. І те, що діти вдруге просяться в цей табір, це говорить про те, що їм тут цікаво і дуже змістовно. Ми внутрішньопереміщені особи, бо ми з Гуляйполя, які на собі вже відчули ці виклики війни. І в Запоріжжі теж нам там не солодко. Тому тут діти перебувають у спокої, тиші. І коли ми спілкуємося з батьками - то я говорю: ніч пройшла спокійно, все гаразд, у нас тихо. Тому батьки задоволені. І діти так зайняті, що вони іноді забувають зателефонувати батькам. А батьки дзвонять, кажуть, ми не тривожимо їх, тому що, значить у них все гаразд», - каже Тетяна Лапіна, заступниця директора опорного закладу «Лідер» (м. Гуляйполе).

«Я вже вдруге приїхала до «Лімниці». Найбільше мені подобається те, що вожаті дуже швидко комунікують з дітьми. Вони знаходять спільну мову. І це дуже добре. Вони розуміють нас, ми розуміємо їх. І так якось швидше знаходимо спільну мову. Найбільше мені подобаються поїздки. Ми тоді дуже дружні. Один одному допомагаємо. Дуже смачно. Сьогодні була дуже смачна запіканка, мені сподобалося», - каже Альона Передирій, з міста Гуляйполя Запорізької області.

Військові кажуть: коли знаєш, що твоя дитина в безпеці, доглянута та посміхається – воювати на передовій стає легше.

«Наразі ми привезли діток від нашої військової частини. Дітки відпочивають, і ми вам дуже вдячні, що у дітей є така можливість, так як батьки їх стараються, боронять, і знаходяться в таких місцях, де дуже важко. І для них головне – це турбота про їх малечу. Для них головне, що їх діти в спокої, вони відпочинуть, і вони приглянуті, і трохи можуть відволіктися. 35 діток ми привезли. Тут же кожного дня якась культурна програма. Кожного разу діти чимось задіяні: або на спортмайданчику, або вони щось репетирують, або там якісь різні сценки ставлять, танцюють, чимось займаються. Діти посміхаються. Можливо в когось у дітей були втрати, в кого є тато загиблий або зниклий безвісті. Але вони роззнайомилися, пройшли адаптацію поки тут. Я бачу, що їм тут подобається. Діти задоволені», - каже Дарина Біленька, штабсержант ЦВС 2-го механізмового батальйону 33-ї окремої  механізмової бригади.

Івано-Франківськ – одна з небагатьох громад України, яка не лише зберегла свій комунальний табір у комунальній власності, а й системно його розвиває. Міська влада покриває оздоровлення дітей захисників та створює всі умови для їхньої реабілітації.

«Тішимось, що в «Лімниці» шостий заїзд. Для нас дуже важливо, що дітки військових і діти наших прифронтових громад змогли відвідати наш табір, що гарна програма, що табір працює, функціонує. Будемо вже готуватися до наступного оздоровлення. І також маємо ідеї наповнити табір осінню і весною. Тому табір «Лімниця» приймає дітей. Дякую всім вихователям, дякую керівництву табору за хорошу працю, роботу. Справді, діти змогли за літній період часу оздоровитися і отримати відповідні і знання, і основне – хороший досвід, перебування з різними дітьми, спілкування. Особливо я тішуся, що ми прийняли дітей наших військовослужбовців, різних бригад: 10-ї гірсько-штурмової бригади, 42-ї бригади, «Хартії», дітей десантників. Тому це дуже важливо, що місто дбає за наших ветеранів, дбає за дітей наших військовослужбовців, які захищають Україну», - підсумовує Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків.

Літній сезон у «Лімниці» завершується найсолодшим аккордом – традиційним частуванням морозивом. А в міській раді вже готують нові програми, аби табір приймав дітей не лише влітку, а й протягом усього року.