Полеглі, але не забуті: на фасаді франківського ліцею вшанували пам'ять чотирьох Героїв

Одразу чотири анотаційні дошки загиблим у російсько-українській війні відкрили на фасаді Івано-Франківського ліцею №21. У цьому навчальному закладі у різні роки здобували освіту полеглі Герої Андрій Гнип, Володимир Цуканов, Артем Лотвін та Назар Фоменко. Тепер їх імена навіки закарбовані на стінах рідної школи. 

38-річний Назар Фоменко закінчив школу у далекому 2002-му році. Однак вчителі запам’ятали його справедливим, мудрим та врівноваженим хлопчиком. Коли почалася повномасштабна війна, він не роздумуючи пішов захищати Україну. Загинув на початку січня 2023 року під Гуляйполем Запорізької області. Поруч із Назаром – пам’ятна дошка Володимиру Цуканову. На фото онука дивиться і плаче 90-річна бабуся Марія. Володя для неї був другом, якого зараз дуже бракує.

«Він був найкращим онуком, моєю підтримкою. Ми з ним говорили на всілякі теми. Він мене вчив  історії, бо він був істориком за покликанням. Він любив історію, любив Україну, любив козацтво. А я тільки заходжу в його кімнату і тільки плачу. День перед тим, як він ішов в останній бій, він мені дзвонив і сказав: «Тримайся, Марійко, тримайся, я не знаю, чи я вернуся»», - пригадує останню розмову з Героєм бабуся загиблого Володимира Цуканова Марія Чайка.

Коли прийшов окупант на нашу землю, він не міг залишитися вдома, каже про свого чоловіка Андрія Гнипа Наталія Возняк. Пригадує, він прагнув захистити сім’ю, обіцяв повернутися після перемоги, мав багато планів та мрій. А ще, додає, Андрій був надзвичайно доброю і чуйною людиною, любив тварин, і тому вдома завжди були домашні улюбленці – котики. Чотирилапі досі сумують за люблячим господарем.

 «Сказав: я ховатися не буду. Це наш обов’язок, ми повинні вигнати москалів з України. Самі розумієте, якщо б вони, такі хлопці, як він, москалі би були вже тут. Андрій завжди був дуже добрим і співчутливим. Він завжди всім міг помогти, чим міг. За дві години до смерті він подзвонив і сказав, що все буде добре. Ти не переживай, все буде добре, я повернусь живим і здоровим, тільки нам треба дочекатися перемоги», - розповідає про свого чоловіка дружина загиблого Андрія Гнипа Наталія Возняк.

Люблячий тато та коханий чоловік – так говорить про загиблого Артема Лотвіна дружина Лілія. 35-річний старший водій-механік поліг 17 лютого 2023 року. У військовослужбовця залишилися дві донечки. Саме їм він обіцяв, що повернеться додому з перемогою.

«Він був солдатом, старший водій-механік. Був доброю людиною, був прекрасним чоловіком, татусем наших донечок – Вікторії та Діаночки. Він був чесною, доброю людиною, пішов захищати нас, нашу Україну. Він наш Герой, ми його всі любимо і будемо завжди пам’ятати», - каже дружина загиблого Артема Лотвіна Лілія Лотвін.

Війна триває. За нашу свободу та незалежність продовжують боротися мужні та сміливі воїни. Однак у страшній боротьбі за Україну військовослужбовці віддають найдорожче – свої життя. І ми, франківська громада, повинні пам’ятати про кожного Героя. За словами міського голови Руслана Марцінківа, у межах програми «Івано-Франківськ – місто Героїв» пам'ять про кожного, хто поліг у війні житиме у книгах, таких анотаційних дошках та фільмах.

«Ми вшануємо всіх Героїв. На жаль, черга близько 100 анотаційних дошок, дуже багато загиблих, дуже багато наших Героїв, тому робимо такі заходи. Ви бачите, що по декілька дощок відкриваємо, щоби згадати, пам’ятати. Дякуємо нашим Героям і дякуємо нашим рідним, які є на таких заходах, які активно долучаються, щоби пам’ять була збережена у різних турнірах, у різних заходах, вечорах пам’яті, у різних відзначеннях, книгах, документальних фільмах про наших Героїв. Цю пам’ять нам треба зберігати і показувати, в першу чергу, дітям, яка ціна нашої перемоги», - резюмує Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків.