Звернення міського голови Івано-Франківська до білоруського народу, жителів міста-побратима Бреста

 

Звернення міського голови Івано-Франківська Руслана Марцінківа до білоруського народу, жителів міста-побратима Бреста 

 

2 роки тому на міській раді в Івано-Франківська підняли традиційний визвольний білоруський прапор. Так ми виступили і показали свою солідарність та підтримку білоруському народу у їхній боротьбі за свободу. 

 2 роки тому вам також казали «какая разніца», але ви відчули тоді різницю. Показовими протестами та прагненнями демократичного вибору. Ви виступили проти диктаторського режиму правлячої еліти. І тоді - ви перемогли. Так, самопроголошений президент зберіг владу, але не зберіг авторитет та повагу. Бо є речі, які не можна купити і яких не можна здобути примусом чи погрозами. Є речі, які просто безцінні – це свобода!  

Сьогодні ми звертаємося до вас, білоруський народе, до жителів міста-побратима за підтримкою. Зараз намагаються зіштовхнути Україну і Білорусь у війні. Але насамперед, задайте собі запитання: у війні проти чого? У війні за кого? 

Ми, український народ, з усіх сил втримуємо найцінніше, що у нас є – НАШУ землю. Так, саме землю. Бо багато міст путінські терористи просто зрівняли з землею. Тисячі людей покинули свої домівки і більшості вже немає куди повертатися. Ще тисячі зараз навіть не мають змоги вийти у безпечне місце. Діти, дорослі, старі, хворі, поранені сидять у бомбосховищах, бо постійні обстріли терористів не дозволяють доставити їм ані продуктів, ані ліків. Скільки разів були обіцянки про евакуації. Але російські війська цинічно знищують цивільних, які вхопилися за маленький шанс зберегти життя. 

Це вже давно не війна. На війні є правила. А це – ні що інше, як тероризм. 

І тим не менше, Україна гідно дає відсіч ворожій навалі. Ми тримаємо оборону та відбиваємо московські атаки. І нам нікуди відступати! За нами честь і гідність! У нас єдине прагнення – зберегти свободу, Україну. 

Звертаюся до вас, білоруський народе, покажіть свою гідність. Ви вільний народ, ви у праві обирати своє сьогоднішнє та майбутнє. 

Ми також! У нас спільні бажання! Спільне прагнення! І спільні цінності!
 Вірю, що ви не піддаватиметеся маніпуляціям та не станете по один бік з агресором. Ви так багато пройшли не для того, щоб заплямувати ці досягнення кров’ю. Кров’ю невинного українського народу. Вірю, у вас! Вірю у вашу підтримку! Вірю у Білорусь!