В Івано-Франківську відкрили анотаційну дошку загиблому бійцю Тарасу Микицею. Пам’ятний знак встановили та освятили на фасаді ліцею №7. Тарас Микицей – старший солдат, старший механік-водій 10-ї гірсько-штурмової бригади, ще у 2018-му пішов служити в лавах ЗСУ за контрактом. А з початком повномасштабного вторгнення, не роздумуючи, відправився до воєнкомату разом із власними синами Юрком та Михайлом. 

«Ми служили разом в одній бригаді. Батько раніше проходив службу в 10 гірсько-штурмовій бригаді, він був на трьох ротаціях в Широкиному, Зайцевому та Новотошківці. З початку великого вторгнення нас призвали в Збройні сили. Ми всією родиною дуже вдячні адміністрації та всім тим, хто долучився, а особливо найкращому товаришу дитинства мого батька Олегу Бевському. Насправді я колись проходитиму зі своїми дітьми, можливо, і вкажу їм на цю дошку і покажу їм, що це їхній дід, і вчився він колись в цій школі», - розповідає син загиблого Тараса Микицея, Юрій. 

Загинув Тарас Микицей під Лисичанськом 1 липня 2022 року. Загинув у бою під час штурму росіян на позиції. У своєму останньому бою Герой збив з власного автомата ворожий безпілотник. Звичайні франківці, мешканці нашої громади, самі не знаючи, проявляють неабияку сміливість та мужність у боях за Україну. Вони стають Героями, а ми тут, в тилу повинні пам’ятати про їх чин та подвиг. 

«Дуже важливо, щоби ці анотаційні дошки були всім нашим хлопцям, які загинули у війні ще з 2014-го року. На жаль, за минулий рік ми маємо надзвичайно велику кількість втрат, це понад 120 франківців, які загинули за один рік. І наше завдання, щоби наші Герої були в першу чергу в наших навчальних закладах. Не тільки анотаційна дошка, зараз ми ще виготовляємо стенди, де всі Герої будуть і можна буде подивитися на всіх Героїв, не зважаючи чи вчився він в цій школі, чи навчався в інших школах. Нам дуже важливо зберегти пам’ять і на цій пам’яті будувати нову Україну», - розповів Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків. 

У таких анотаційних дошках – не лише пам’ять про Героїв, радше історія нашої країни, написана кров’ю та смертями тисяч наших хлопців та дівчат. І проходячи повз пам’ятні знаки загиблим у московсько-українській війні, молодше покоління, вшановуючи пам’ять Героя, можливо, захоче стати кращим та добрішим. 

«Важлива є пам’ять і важливо пам’ятати та не забувати. Так, ми живемо ще в час війни і це є все дуже свіже і болюче, і ми про це пам’ятаємо і ми про це знаємо. Важливо, щоби минули роки і ця пам’ять лишилася про наших Героїв. А діти, я собі думала, що можливо, будуть іти, глянуть і це їх спонукає зробити щось добре», - каже директорка ліцею №7 Оксана Румак. 

Пам’ять про наших захисників житиме вічно. І тільки від нас залежить, чи знатимуть наступні покоління про подвиги івано-франківських сміливих воїнів і чи розумітимуть наші нащадки, що Івано-Франківськ – це місто справжніх Героїв.