Одразу чотири анотаційні дошки загиблим у московсько-українській війні відкрили у Івано-Франківську. Пам’ятні знаки встановили та освятили на фасаді Вищого професійного училища сервісного обслуговування техніки. Тут свого часу навчалися полеглі воїни Івано-Франківської громади Володимир Козир, Тарас Тимура, Михайло Клодніцький та Євген Хоміцький. Віддати шану захисникам прийшли рідні, учні й педагоги закладу, а також небайдужі франківці. 

Наймолодший полеглий захисник - Володимир Козир. Йому не було ще й 20-ти. Після закінчення училища хлопця одразу призвали на строкову службу у Десну. З початку повномасштабного вторгнення захищав Суми та Харків. Згодом обороняв Авдіївку. Попри те, що 19-річний Володя міг не йти воювати за сімейними обставинами, хлопчина переконав батьків, що повинен стати на захист держави.

«В нас тато має інвалідність 2 групи. Ми казали: «Ми тебе, Володику, заберем». Він каже: «Мамо, навіть не думайте!». Ми не могли його відмовити. Він свідомо пішов, хоча міг сидіти у частині, але сказав, що своїх він не залише. Вони протрималися 3 години. Вони кликали на допомогу. Чули тільки голос Володика, він був на рації. Але ніхто їм не допоміг і так їх четверо загинуло разом», - розповідає мати загиблого Героя Володимира Козира Оксана Козир. 

Військова справа – то його покликання, так про свого чоловіка Євгена Хоміцького розповідає дружина Віталія. З 2014-го року захисник проходив службу за контрактом на різних посадах в ЗСУ. Брав участь у АТО. У 2020-му році вступив до лав 128 окремої гірсько-штурмової бригади. У складі цього ж підрозділу пішов зупиняти ворога і в лютому 2022 року. 30 грудня 2023 року Євген Хоміцький загинув неподалік села Кам’янське. У Героя залишилися двоє синів – 11 та 3 роки. 

«Менший хлопчик практично тата і не бачив. Тому що у 22 році почалася війна, йому було 2 рочки. А до того, на Закарпатті служив, десь приїжджав у відпустку. Менший син практично не пам’ятає, але знає, питає: «Коли тато зійде з хмаринки, чому тато пішов на хмаринку? А чи має тато автомат на хмаринці, чи має телефон, чи можна до нього подзвонити?»», - розповідає дружина загиблого Героя Євгена Хоміцького Віталія Хоміцька.

Мати загиблого Героя Тараса Тимури розповідає, отримавши повістку, її син без вагань приєднався до лав ЗСУ. У червні 2023 року, виїжджаючи на перше бойове завдання, разом із побратимами загинув, потрапивши під мінометний вогонь ворога.

«9 днів ми не знали, що його нема. А я молилася, щоби він тільки був живим. Він не встиг навіть повоювати. Під час першого виїзду на позиції їхній взвод, а це 14 чоловік, попав під сильний мінометний обстріл. Загинули всі. Тому зараз тут і нема його побратимів. З іншими він навіть не встиг познайомитися», - розповідає мати загиблого Героя Тараса Тимури Марія Тимура.

Молодший сержант, командир розвідувального відділення 78 окремого десантно-штурмового полку Михайло Клодніцький став на захист України на третій день повномасштабного вторгнення ворога в Україну. Батько Михайла розповідає, навіть не сумнівався, що син стоятиме у перших рядах захисників. Михайло з дитинства був борцем за справедливість, дуже любив рідну країну, а тому стати осторонь він би не зміг.

«Щось йому цього не хватало. Бути, як кажуть, десь в тилу, ззаду. Захотів піти в штурмову бригаду. То якраз то був його поклик. Мені подзвонив уже три дні після того, сказав, що записався. Відчувалося, що небезпека. Але я знав, що ззаду ховатися він не міг. І я їх ніколи не вчив, щоб чекати, щоб якась була збоку ситуація, а він зміг викрутитися, тільки боротися», - розповів журналістам батько загиблого Героя Михайла Клодніцького Михайло Клодніцький.

Уже понад 400 Героїв втратила Івано-Франківська громада за час війни в Україні, каже очільник громади Руслан Марцінків. Ще 85 захисників – у списках зниклих безвісти. Також понад 60 військових - у російському полоні. Їх дуже чекають вдома. А тих, хто поклав своє життя задля перемоги України, каже голова, гідно вшанують у громаді.

«Ми стараємося, щоби пам’ять про наших Героїв була збережена в різний спосіб, зокрема сьогодні це анотаційні дошки. Це дошки, які повинні зберегти пам’ять для громади, для закладу, для всіх, хто буде тут навчатися. Вже понад 200 анотаційних дошок ми відкрили з початку повномасштабної війни. Але ще попереду велика кількість роботи є. На жаль, майже в кожному закладі, майже в кожній школі, в кожному училищі, вищому навчальному закладі є такі анотаційні дошки», - зазначив Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків.

Загалом на фасаді Вищого професійно училища сервісного обслуговування техніки встановлено вже 7 пам’ятних дощок. Кожного випускника, який віддав своє життя за незалежність України у закладі знають поіменно. Щодня тут проходять сотні учнів та вчителів та віддають шану полеглим Героям.