В Івано-Франківську на фасаді Ліцею №17 освятили анотаційні дошки, присвячені двом захисникам України - Сергію Федоренку та Ярославу Янковичу. Обидва воїни були випускниками цього ліцею, і тепер їхні імена назавжди вписані в історію школи та в пам'ять кожного, хто тут навчався та працював.

Сергій Федоренко, певний час працював за кордоном, але повернувся в Україну. Cтав на захист Батьківщини у липні 2023 року. Служив стрільцем у 453 батальйоні 141-ої окремої піхотної бригади, мужньо боронячи Запорізький край. На жаль, 5 березня 2024 року героїчне життя Сергія трагічно обірвалось під час виконання бойового завдання поблизу Вербового, Пологівського району Запорізької області. У нього залишилось двоє дітей - Оскар і Каміла.

“Мій тато був Героєм. Він захищав нас всім своїм серцем. Він зробив для нас багато чого і навіть того, що я навіть не підозрював. Він був красивим, добрим, мудрим і чесним, а, особливо, дуже щасливим. Казав мені завжди тримати себе в силі, не плакати і завжди триматися поруч з рідними і близькими», - зі сльозами на очах розповідає син Оскар Федоренко.

Війна безжально забирає найкращих синів України. Марія Федоренко, дружина загиблого Героя, з болем говорить про втрату коханого чоловіка та закликає пам'ятати про тих, хто віддав своє життя за нашу свободу.

“Найкращі залишилися уже там, мабуть, найкращі захищають нас тут. Маємо берегти своїх рідних, бо настав такий час, що не кожен зумів берегти. Дуже прикро, що агресор забирає життя тих людей, котрі могли би боротися, могли би змінити те, що зараз відбувається. Все, що про нього можна сказати: найкращий, таких нема і не буде. Останнє, що він сказав:”Бережи дітей і себе”. Наших хлопців мало, вони закінчуються,справжні Герої закінчуються”, - з невимовним болем говорить дружина загиблого  Марія Федоренко.

Анотаційна дошка на честь Героя - це місце, де оживає пам'ять про його подвиг. Дружина полеглого воїна, пані Марія, своїми словами підкреслює важливість анотаційних дошок та щоденного вшанування пам'яті захисників.

“Перше – це шана. Ми маємо кожному віддавати шану і має бути шана щоденна. В тій же 9 годині має бути хвилина мовчання, кожен повинен знати, що хлопці котрі віддали своє життя, не просто так віддали. Вони віддали життя за те, що ми тут дихаємо, ходимо в магазин, займаємося своїми справами, продовжуємо виховувати своїх дітей. А їх уже немає”- зауважує дружина полеглого Героя Марія Федоренко.

З перших днів повномасштабного вторгнення Ярослав Янкович не вагаючись став на захист рідної землі. Відданий воїн та справжній професіонал, служив у 7-му окремому стрілецькому батальйоні, де мужньо виконував свій обов'язок. 14 лютого 2024 року, під час артилерійського обстрілу біля села Невське на Луганщині, старший стрілець-оператор 3-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти героїчно загинув, віддавши своє життя за свободу та незалежність України.

Мати загиблого Героя, пані Любов, висловлює щиру вдячність школі та всім присутнім за вшанування пам'яті її сина.

“Я хочу подякувати школі, адміністрації, що відкрили анотаційну дошку. Я хочу подякувати всім, хто прийшов вшанувати мого сина. Дякую вам за все”,- зі сльозами на очах дякує мати пані Любов.

Міський голова Руслан Марцінків наголошує на важливості вшанування пам'яті про загиблих Героїв. Він зазначає, що встановлення анотаційних дошок та проведення пам'ятних заходів є необхідним для збереження пам'яті про їх подвиг у громаді.

“Ми стараємся всіх Героїв вшанувати гідно. Зокрема, анотаційними дошками. Тут є ще моральний аспект: для родини – це також дуже важливо, коли громада показує, що ми шануємо, пам’ятаємо. Ми робимо відкриті уроки, робимо заходи, відкриваємо анотаційні дошки, Алеї пам’яті. Коли війна ще триває, ми повинні докласти зусиль, щоби пам’ять про наших Героїв не тільки у рідних, а максимально у нашій громаді була збережена. Тому дякую у першу чергу рідним, дякую школі 17, яка теж долучилася, щоби ці дошки були. Ну і найголовніше підтримуємо наших захисників, бо це найважливіше сьогодні завдання для всіх”, - підсумовує Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків.